дуже важливо пам'ятати свою історію, культуру, фольклор, увесь той скарб, що зберігся і крізь століття від предків дійшов до нас... то ось такі в мене вийшли пташечки з Вирію: чарівні, міфічні, трохи хижі та натхнені українським язичеством, вірою слов'ян.
за легендами Алконост мала жіноче обличчя, пташине тіло, солодкий голос, мов сама любов. хто чув її голос, міг зніміти від захвату, та забути усе на світі. вона приходить вечорами і співає нашим воїнам пісні про рідних, про батьківщину, заспокоює сердце та дає натхнення душі.
Сирін же, як темна сестра-близнюк Алконост, птаха з прекрасним обличчям і вбивчим голосом, флегматична, байдужа, та то все в мирний час [вступила до лаврів ЗСУ 24.02.22]… від її співу, заслухавшись, можна лишитися життя. вона несе смерть, нещастя, біди та печаль… але то все ворогам, яких Сирін залюбки деморалізує. їй зараз дуже важко, бо багато роботи. нашим же воїнам Сирін несе лише забуття від мук та страждань, якщо співає наостанок. я зобразила дівчинку золотою, у роті з кляпом, що символізує її мовчання у мирний час. вона ніколи не завдасть шкоди воїну рідної землі, скоріше просто непомітно пройде повз, торкнеться пальцями чола, посміхнеться, як своїй любій дитині, та забере собі всю смуту, немов легенький вітерок промайнув… та, дуже скоро, страшним ураганом вона буде кружляти над всією росією, я в це вірю, це знаю, і співати буде від усієї душі, повертаючи всю печаль українців тим, кого й людьми назвати важко, вона співати буде так, що й вже мертвим оркам стане страшно. бо це не наше страждання все, то їх ярмо… Сирін пам'ятає кожне обличчя, знає кожне ім'я і до скон віку буде співати свої колискові тим, хто виживе та родичам померлих орків.
на малюнку обидві танцюють балет, і тут без коментарів)
Магура зображена між дівчатами по центру. вона донька Перуна, хмарна діва, крилата воїтельниця… прекрасна, як перемога у війні, солодка, як помста ворогам, невідворотна, як сама смерть. її сердце навіки віддане ратникам роду. на полі бою Магура підбадьорює наших воїнів, дарує натхнення битися за рідну землю до останньої кулі, останньої краплі крові — за своє, за своїх. вона вселяє надію у серця, заспокоює, надихає. вона цілує наостанок у холодні вуста і міцно взявши за руку проводжає у Вирій, до вічного життя… як жниця, вона ходить полем битви і, немов огонь з небес, страшною карою стає для ворогів, в колекцію, з азартною посмішкою на обличчі, збираючи їх життя, імена та жетони. не варто від неї чекати пощади, милосердя… не варто чекати цього від кожної з дівчат, бо, так само як і всі ми, вони ніколи, нікому, нічого не пробачать!
It is very important to remember your history, culture, folklore, all the treasures that have survived and reached us through the centuries from your ancestors... That's how I got my birds from Heavens: magical, mythical, a bit predatory and inspired by Ukrainian paganism, the faith of the Slavs. According to the legends Alkonost had a female face, a bird's body, a sweet voice, like love itself. who heard her voice, could shoot with delight and forget everything in the world. she comes in the evenings and sings to our warriors songs about their relatives, about the homeland, soothes the heart and gives inspiration to the soul.
Sirin, as the dark twin sister Alconost, a bird with a beautiful face and a murderous voice, is phlegmatic, indifferent, yes all in peacetime [entered Ukrainian Armed Forces on 24.02.22]... from her singing, listening, you can stay alive. she brings death, misfortune, misery and sadness... but all this to enemies, whom Sirin willingly demoralizes. It's very hard for her now, because she has a lot of work. to our warriors, however, Sirin only brings oblivion from torment and suffering, if she sings for the last time. i depicted the girl in gold, with a gag in her mouth, which symbolizes her silence in peacetime. She will never harm a warrior of her native land, rather she will just pass by unnoticed, touch her forehead with her fingers, smile, like her favorite child, and take away all the confusion, like a light breeze... and, very soon, as a terrible hurricane she will be circling over everything, I believe in it, I know it, and she will sing from her heart, returning all the sorrow of Ukrainians to those, who are hardly even called people, she will sing so that already dead orcs will be afraid. For it is not our suffering all, it is their yoke... Sirin remembers every face, knows every name, and will sing her lullabies to the end of the centuries to those who survive and to the relatives of dead orcs.
in the picture both are dancing a ballet, and there is no comment here)
Magura is depicted between the girls in the center. she is the daughter of Perun, a cloud maiden, a winged warrior... beautiful as victory in war, sweet as vengeance on enemies, inevitable as death itself. she is like a nordic valkyrie and her heart is forever given to the warriors of her kind. On the battlefield Magura encourages our warriors, gives inspiration to fight for the native land to the last ball, the last drop of blood - for her own, for her own people. she kisses the cold lips one last time and firmly grasps the hand and escorts them to warm lands, to eternal life... like a reaper, she walks the battlefield and, like fire from heaven, becomes a terrible punishment for enemies, in a collection, with a gambling smile on her face, collecting their lives, names and badges. you should not expect mercy, mercy... you should not expect this from each girl, because, like all of us, they will never, never forgive anyone, nothing!