Можливо варто було...

***

Можливо варто було все це спалити,

стерти, втопити, викинут закопати

та забути. Одним словом - не знати.

Вона споглядала кожного ранку у вікно

з видом на приміський вокзал.

Кожного ранку цей свіжо добутий торф розкидався по вітру в горах.

Інколи думаєш, що все це відбувається лише з тобою.

Усі моменти оточенні довкола тебе, і життя сміється прямо в очі.

Ніч сьогодні холодна і світла, здіймається, ніби сонце осіннє.

Горить і згасає як ліхтар у вагоні метро.

Запамʼятовуй, ноче, наші слова, хтось має говорити з тобою, як з маленьким кошеням.

Вона говорить, що все згоріло давно.

Немає більше нічого.

Ніхто не зможе прочитати ці слова, ніхто просто не хоче розуміти

хто ти..

А хто я..