Двадцять шостого травня 1942 року розпочалася битва при Бір-Хакеймі.
Німецькі війська під командування генерала Роммеля успішно в у Північній Африці. Англійські війська відступали до Тобрука, намагаючись організувати оборону і не допустити німецько-італійські сили в Єгипет. Для того, щоб дати можливість закріпитися, було ухвалено рішення створити оборонний рубіж у старій фортеці Бір-Хакейм. Оборону доручили силам Вільної Франції, і це був перший бій французьких солдатів, які не підкорилися режиму маршала Петена.
Французькі частини були зібрані з усіх можливих підрозділів. До складу з'єднання входили: сили французького Іноземного легіону, колоніальні батальйони з Тихоокеанських колоній і Центральної Африки, рота північноафриканських стрільців, батальйон морської піхоти.
Командував обороною генерал Кьоніг, відомий в Іноземному легіоні під прізвиськом "Старий кролик". Групу було розділено на дві ділянки оборони під командуванням підполковника Амілахварі (виходець із відомого грузинського княжого роду) і підполковника Ру.
Загальна чисельність групи, що оборонялася, становила 3723 людини.
Німецько-італійська група у складі 37 тисяч осіб під командуванням генерала Роммеля.
Французи утримували позиції протягом шістнадцяти днів, давши можливість англійським військам відступати. І хоча врешті-решт їм довелося залишити свої позиції при Бір-Хакеймі, а за десять днів було втрачено і Тобрук, ця битва стала прологом перемоги союзників при Ель-Альмейні.
За шістнадцять днів французи знищили 3 300 солдатів противника, 51 танк і 49 літаків, понад сто автомобілів.
Отримавши наказ залишити оборону, генерал Кьоніг вивів свої війська з оточення, втративши за час боїв 140 осіб убитими, 220 пораненими, і 814 солдатів потрапили в полон, було втрачено 50 автомобілів і 40 гармат. І нвсупереч наказу Гітлера вважати солдатів Вільної Франції партизанами і розстрілювати на місці, генерал Роммель ставився до них як до звичайних військовополонених.
У цій битві французькі збройні сили показали, що вони зберігають вірність союзницькому обов'язку і продовжують боротьбу проти спільного ворога.