21 червня 1942 року. Увечері японський підводний човен I-25 під командуванням Мейдзі Таґамі здійснив обстріл американського форту Стівенс, розташованого біля гирла річки Колумбія в штаті Орегон. Цей інцидент увійшов в історію як одна з небагатьох атак Японії безпосередньо на материкову територію Сполучених Штатів під час Другої світової війни.
Підводний човен підійшов до узбережжя під покровом темряви та відкрив вогонь із палубної гармати. За різними оцінками, по району форту було випущено близько двох десятків снарядів. Частина з них впала на території військового об’єкта, інші — в навколишній місцевості. Значних руйнувань або людських жертв атака не спричинила.
Американське командування свідомо утрималося від активної відповіді. Військові побоювалися, що відкриття вогню дозволить японцям точніше визначити розташування берегових батарей. Завдяки цьому рішенню оборонні позиції залишилися прихованими.
Обстріл форту Стівенс мав насамперед психологічне значення. Подія продемонструвала, що навіть після нападу на Перл-Гарбор японські сили були здатні досягати узбережжя Північної Америки та здійснювати бойові операції поблизу території США. Водночас інцидент не вплинув на загальний перебіг війни на Тихому океані, залишившись радше символічним епізодом глобального конфлікту.