19 вересня 1893 року в Новій Зеландії був ухвалений Закон про вибори (Electoral Act 1893), що назавжди змінив політичну історію країни. Цим документом жінкам надали право брати участь у парламентських виборах, і держава стала першою у світі, де було запроваджено загальне жіноче виборче право на національному рівні.
Передумови ухвалення закону формувалися протягом десятиліть. У середині ХІХ століття в країні активно розвивався рух за рівність, який підтримували жіночі організації, релігійні товариства та окремі політики. Значну роль відіграли кампанії з петиціями, що збирали тисячі підписів на користь розширення політичних прав. Опоненти ж закону стверджували, що участь жінок у політиці суперечитиме традиційним ролям у суспільстві, проте тиск громадської думки та поступові демократичні зміни зробили реформу неминучою.
Основні положення закону передбачали, що всі жінки віком від 21 року, які відповідали загальним вимогам щодо проживання, отримують право голосу на виборах до Палати представників. Хоча право бути обраними вони здобули пізніше, сам факт легалізації жіночого голосування став прецедентом для світу.
Таким чином, Нова Зеландія відкрила нову епоху виборчої демократії, задавши приклад іншим країнам у боротьбі за політичні права жінок.