22 січня 1506 року до Рима офіційно прибули перші 150 швейцарських найманців під командуванням Каспара фон Зіленена. Їхній вхід на службу Папі Римському став подією, яка згодом отримала інституційне оформлення: саме цю дату вважають днем створення Швейцарська гвардія.
Рішення Папи Юлій II спиралося на практичний розрахунок. На початку XVI століття швейцарські найманці мали репутацію дисциплінованих і витривалих воїнів, затребуваних у європейських війнах. Для папського престолу, який перебував у складному політичному оточенні, питання фізичної безпеки було не менш важливим, ніж духовний авторитет.
Прибуття гвардійців до Рим символізувало прагнення Ватикану до стабільності та контролю над власною охороною, а не залежності від мінливих союзів і міських ополчень. З часом підрозділ не лише зберіг свою функцію, а й набув виразної церемоніальної ролі.
Сьогодні Швейцарська гвардія вважається найстарішим діючим постійним військовим формуванням у світі. Вона й надалі відповідає за безпеку Папи Римського, поєднуючи багатовікову традицію з сучасними вимогами охорони — факт, який часто згадують як приклад історичної тяглості без реального перегляду її ролі.