6 травня 1527 року — Рим пережив одну з найтрагічніших подій своєї історії. Війська імперії Карл V увірвалися до міста й розпочали масштабне розграбування.
Причини нападу крилися у складному політичному протистоянні між імператором і папством. Папа Климент VII підтримував сили, що намагалися обмежити вплив імперії Карла V в Італії. Значну частину війська становили найманці — німецькі ландскнехти та іспанські солдати, які тривалий час не отримували платні. Саме це зробило їх особливо жорстокими й неконтрольованими.
Після прориву оборони Рима місто фактично залишилося беззахисним. Під час штурму загинув командир папської гвардії Каспар Ресте, а швейцарські гвардійці, обороняючи папу, зазнали значних втрат. Протягом кількох днів місто занурилося в хаос: грабували храми, руйнували палаци, нищили мистецькі скарби. Мешканці масово тікали або ставали жертвами насильства. Сам папа сховався у фортеці Кастель-Сант-Анджело, де перебував в облозі.
Розграбування завдало Риму не лише матеріальних, а й глибоких моральних втрат. Подія різко підірвала авторитет папства в Європі та стала символом кризи епохи Відродження.