
10 жовтня 1957 року на ядерному комплексі Віндскейл у графстві Камберленд на північному заході Англії спалахнула пожежа, яка стала найсерйознішою ядерною аварією в історії Великої Британії.
Займання виникло в першому реакторі Віндскейла під час проведення технологічної операції, покликаної вивільнити накопичену в графітовому сповільнювачі енергію. Процес вийшов з-під контролю, температура різко зросла, і частина ядерного палива загорілася.
Пожежа тривала приблизно три доби. Персонал станції намагався зупинити її різними способами, а зрештою реактор почали заливати водою — ризикований крок, який допоміг приборкати вогонь.
Унаслідок аварії в атмосферу потрапили радіоактивні речовини, зокрема йод-131. Безпосередніх загиблих під час пожежі не було, однак радіоактивне забруднення поширилося на прилеглі території. Влада заборонила продаж молока з ферм у зоні забруднення, а значні його обсяги довелося знищити.
Аварія виявила серйозні недоліки в організації британської ядерної програми та системі безпеки. Подальше розслідування спричинило перегляд підходів до експлуатації реакторів. За міжнародною шкалою ядерних подій аварію у Віндскейлі згодом оцінили на 5-й рівень із 7.
