30 січня 1933 року Адольф Гітлер був офіційно призначений рейхсканцлером Німеччини. Рішення ухвалив президент Пауль фон Гінденбург у межах формально законної процедури, передбаченої Веймарською конституцією. На той момент Націонал-соціалістична німецька робітнича партія не мала абсолютної більшості в рейхстазі, однак залишалася найбільшою парламентською фракцією, що й стало ключовим аргументом для формування уряду.
Призначення не означало негайної диктатури, але запустило процес швидкої концентрації влади в руках нацистів. Уже 27 лютого 1933 року підпал рейхстагу створив привід для масових репресій і обмеження громадянських свобод. 23 березня рейхстаг ухвалив «Закон про надзвичайні повноваження», який фактично передав уряду законодавчі функції, зруйнувавши систему стримувань і противаг. Остаточне злиття посад канцлера й президента в серпні 1934 року закріпило персоналістську владу Гітлера.