21 лютого 1952 року в місті Дакка (тоді Східний Пакистан, нині Бангладеш) поліція відкрила вогонь по студентських демонстраціях, учасники яких вимагали надати бенгальській мові статус державної поряд з урду. Протест став кульмінацією мовного конфлікту, що розгорівся після рішення влади Пакистану визнати єдиною державною мовою урду, попри те що більшість населення країни становили бенгальці.
Проблема полягала не лише у лінгвістичному питанні. Для жителів Східного Пакистану це було питання політичного представництва, культурної ідентичності та рівноправності в межах держави. Заборона масових зібрань не зупинила студентів Даккського університету, які вийшли на вулиці з вимогою мовної справедливості.
За різними оцінками, 21 лютого загинули щонайменше четверо студентів, десятки людей були поранені. Розстріл викликав хвилю протестів і посилив напруження між східною та західною частинами країни. У 1956 році бенгальська мова все ж отримала статус державної. Події 1952 року стали одним із чинників, що згодом призвели до війни за незалежність і створення держави Бангладеш у 1971 році.
Сьогодні 21 лютого відзначають у світі як Міжнародний день рідної мови — на згадку про загиблих і як символ боротьби за мовні права та культурну самобутність.