
29 вересня 1907 року у Вашингтоні відбулася урочиста церемонія закладення першого, або фундаментного, каменя Вашингтонського національного собору — одного з найвідоміших релігійних споруджень столиці США.
На церемонію зібралися близько 10 тисяч людей. Серед почесних гостей були президент США Теодор Рузвельт та єпископ Лондона Артур Віннінгтон-Інгрем. Подія стала фактичним початком будівництва монументального собору, хоча плани створення великого храму в американській столиці виникли значно раніше.
Собор споруджували в неоготичному стилі за проєктами архітекторів Джорджа Фредеріка Бодлі та Генрі Вона. Будівництво виявилося надзвичайно тривалим: роботи продовжувалися 83 роки і були офіційно завершені лише у 1990 році. Таким чином, кілька поколінь архітекторів, майстрів і будівельників брали участь у реалізації задуму.
Вашингтонський національний собор, офіційна назва якого — Кафедральний собор святих Петра і Павла, належить Єпископальній церкві. Водночас він набув загальнонаціонального символічного значення: тут проходили богослужіння з нагоди важливих державних подій, поминальні церемонії та похорони американських президентів.
Сьогодні собор залишається однією з найпомітніших архітектурних пам’яток Вашингтона.
