Пожежа, що спалахнула 28 листопада 1942 року в бостонському нічному клубі Cocoanut Grove, увійшла в історію як одна з наймасштабніших трагедій у розважальних закладах США. Цієї ночі загинули 492 людини, а ще сотні отримали поранення. Масштаб катастрофи оголив системні проблеми безпеки, які тривалий час ігнорувалися, й поставив під сумнів ефективність регуляторного контролю.
За тогочасними оцінками, клуб був переповнений — у приміщенні перебувало значно більше від дозволеної кількості відвідувачів. Приміщення з вузькими коридорами, декоративними пальмами з легкозаймистих матеріалів та заблокованими евакуаційними виходами стало пасткою. Вогонь поширився за лічені хвилини, а густий токсичний дим унеможливив швидку евакуацію. Розслідування згодом засвідчило, що багато елементів інтер’єру не відповідали нормам, а персонал не був підготовлений до надзвичайної ситуації.
Трагедія стала поворотним моментом для всієї країни. Вона спричинила масштабну реформу правил пожежної безпеки — від заборони легкозаймистих декорацій до жорстких вимог щодо доступності виходів. Бостон і досі вшановує пам'ять загиблих, а Cocoanut Grove залишається символом того, до яких наслідків може призвести недбалість у сфері безпеки.