
22 червня 1922 року британський фельдмаршал Генрі Вілсон був застрелений у центрі Лондона біля власного будинку за адресою 36 Eaton Place. Напад стався приблизно о 14:20, коли Вілсон повертався додому. Виконавцями вбивства стали двоє членів Ірландської республіканської армії (ІРА) — Реджинальд Данн і Джозеф О'Салліван.
На момент загибелі Вілсон був однією з найвідоміших військових постатей Великої Британії. Після завершення військової кар'єри він активно підтримував юніоністів в Ольстері та виступав за жорстку політику щодо ірландських республіканців. Для багатьох прихильників незалежності Ірландії він став символом британського контролю над островом, а також людиною, причетною до організації сил безпеки в Північній Ірландії.
Вбивство відбулося в надзвичайно напружений період після підписання Англо-ірландського договору 1921 року, який розколов ірландський національний рух на прихильників і противників компромісу з Лондоном. Загибель Вілсона викликала обурення британського уряду та стала одним із чинників різкого загострення ситуації. Вже через кілька днів почалася громадянська війна в Ірландії між прибічниками договору та силами, що його відкидали.
Реджинальда Данна і Джозефа О'Саллівана затримали на місці після перестрілки з поліцією. Обох засудили до страти через повішення, яку виконали в серпні 1922 року. Вбивство Генрі Вілсона залишило помітний слід в історії британсько-ірландських відносин і стало одним із найрезонансніших політичних замахів міжвоєнної доби.
