3 березня 1845 року Конгрес США ухвалив акт про прийняття Флориди до Союзу. Територія офіційно стала 27-м штатом країни, завершивши тривалий період переходу від іспанського володіння до повноправного суб’єкта американської федерації.
Рішення було ухвалене напередодні зміни влади у Вашингтоні. Уже 4 березня 1845 року відбулася інавгурація нового президента — Джеймс Нокс Полк. Саме його адміністрація розпочала активну експансіоністську політику, що згодом призвела до територіального розширення США.
Флорида була прийнята як рабовласницький штат. Це мало принципове політичне значення: у середині XIX століття між «вільними» та «рабовласницькими» штатами зберігався крихкий баланс сил у Конгресі. Додавання нового штату на боці Півдня дозволяло підтримати паритет у Сенаті, де кожен штат мав по два голоси.
Водночас рішення лише тимчасово відтермінувало загострення протиріч. Уже через півтора десятиліття країна опинилася на межі розколу, що завершився Громадянською війною. Вступ Флориди до Союзу став одним із елементів цієї складної політичної мозаїки, в якій територіальне розширення дедалі більше перепліталося з питанням рабства.