Угорська революція 1956 року

23 жовтня 1956 року, у вівторок, у столиці Угорщини Будапешті розпочалася революція проти комуністичного режиму та радянського контролю. Масова студентська демонстрація, учасники якої вимагали демократичних реформ, виведення радянських військ і політичної незалежності, швидко переросла у загальнонародне повстання.
Того ж вечора протестувальники повалили пам’ятник Сталіну. Після сутичок біля будівлі державного радіо почалися збройні зіткнення між повстанцями та силами безпеки. Уже 24 жовтня до Будапешта увійшли радянські танки.
Під тиском революційних подій уряд очолив Імре Надь, який оголосив про політичні реформи, відновлення багатопартійності та припинення бойових дій. Наприкінці жовтня радянські війська почали залишати Будапешт, створивши надію на перемогу революції.
1 листопада Надь проголосив нейтралітет Угорщини та намір вийти з Організації Варшавського договору.
4 листопада радянська армія розпочала масштабну військову операцію, спрямовану на придушення революції. Попри запеклий опір, організоване повстання було розгромлене до 11 листопада.
Унаслідок боїв загинули приблизно 2500 угорців, близько 200 тисяч залишили країну. До влади прийшов прорадянський уряд Яноша Кадара. Імре Надя заарештували та стратили 1958 року.
Революція завершилася поразкою, проте стала символом боротьби угорського народу за незалежність і демократію. Її придушення викликало міжнародне засудження та продемонструвало готовність радянського керівництва застосовувати військову силу для збереження контролю над країнами Східної Європи.

Підпишись і отримуй контент першим!