Я вмію писати не лише тужливу лірику, чесно-чесно. Наприклад, якось народила оцей гумористичний вірш імені Першого Снігу.
столиця вітається з першим снігом
щороку той самий невдалий референс
ланос на лисій гумі з десятирічним пробігом
цілує сором’язливий тролейбус
суспільство не проти свободи кохання
та ж тільки будь ласка в своїх гаражах
бо по секунді щирого замилування
інтим вже розносять по соцмережах
прихильники традиційного руху містом
вимагають на законодавчому рівні
обмежити іншим право проїзду
або взагалі позабирати у них машини
а сніг припиняється десь по обіді
життя триває дороги поки нечищені
граються сніжками в парку діти
зима обіцяє зробити людей теплішими
(с) Уляна Кривохатько, 2018
