Оскільки технічно Самайн уже сьогодні (бо жовтнева Повня і оце все), згадалося старе тематичне.
Самайн шкутильгає гостинцем. Гарчать собаки.
Попереду — кіптява довгих як крик ночей.
Людина людині робиться вовкулакою
І тіні мінливі тягнуться від речей.
Вершники дикі крізь хмари учвал гарцюють.
Рогами зорі збиває примарний почет.
Спали на долівці гілочку ялівцю і
Попелом вимаж вибілену сорочку.
Покличуть знадвору — втримайся від спокуси.
Пливуть пломінцями крізь сутінь померлі душі.
Питають про гейси, а ти відповісти мусиш.
Тому не виходь, не слухайся і не руш їх.
Богів не чіпай, бо правди не скажуть нині.
Години спливуть за свічкою з підвіконня.
Ця ніч раз на рік буває не для людини.
Ти здатен сьогодні тільки на оборону.
(с) Уляна Кривохатько, 2018