"Тисяча Зеленського"

"Тисяча Зеленського"

Dec 17, 2024

Всім привіт. Продовжуємо наші новини грудня. 

Епізод тут - https://open.spotify.com/episode/1191RPVmPqZjJAzwBw08Cf

В першій частині ми розмовляли про новий міст у Києві. А сьогодні я хочу поговорити про національний кешбек і про так звану "тисячу Зеленського". 

Давайте спочатку поговоримо, що таке національний кешбек, що це значить. Ну, слово кешбек ви добре знаєте, добре розумієте. Це слово не українського походження, це англійське слово. І ідею ви також, мабуть, розумієте. Ви купуєте якийсь товар, а частину грошей вам повертають за цей товар. Тобто ви отримаєте компенсацію. І буває різний відсоток, різний процент. Наприклад, 5% кешбеку або 10% кешбеку.

 Ну, а що таке національний кешбек? Це ідея, яка полягає в тому, щоб підтримати національного виробника. Підтримати український бізнес, українських виробників. Тобто люди купуватимуть українські товари, і за це люди будуть отримувати кешбек, якусь компенсацію. Наприклад, 10%. 

Ну, я сам не користуюсь цією програмою, тому я не знаю усіх деталей, але я розумію в цілому, як воно працює. Мені здається, це ідея доволі хороша, доволі непогана. Можливо, вона існує також в інших країнах. 

Ми стимулюємо людей купувати власні товари, товари цієї країни. І таким чином наші бізнеси, наші виробники заробляють більше і можуть заплатити більше податків. Тому ці гроші ніби як повертаються назад. Ну, я не є експертом з економіки, але мені здається, в цьому є певний сенс. Тобто, мабуть, це хороша програма, не знаю. 

Але з'явилась одна невелика проблема. Одна річ, яка людям не подобається. Коли люди, скажімо так, починають користуватись цією програмою, їм треба підписати контракт. Їм треба оформити таку віртуальну карту в якомусь банку. І коли ви оформлюєте карту, то ви завжди підписуєте контракт. Там є певні умови. І в цьому контракту були трошки дивні умови, трошки скандальні навіть умови. 

Коли ви оформлюєтеся картку, ви погоджуєтесь передавати свої дані третім особам. Третім людям, можна так сказати. Тобто, ви втрачаєте банківську таємницю. Зазвичай, коли ви користуєтесь банками, то ви маєте захист ваших даних. Це називається банківська таємниця. Таємниця – це, значить, секрет.

 А коли ви користуєтесь цією програмою, то ніби як ви дозволяєте доступ, ви дозволяєте отримати доступ до цієї карти і навіть до інших карток. Тобто, була така проблема, був такий скандал. Я не знаю, чи це у всіх банках така проблема, чи це в якомусь одному банку така проблема, але вона існувала. 

Ось така перша новина про національний кешбек. Ну, а тепер спробуємо пояснити, що таке Тисяча Зеленського. Якась дивна назва, мабуть, вам дивно це чути, або, можливо, це смішно звучить. Ну, це теж програма, це теж фінансова програма від держави для допомоги українцям. Для фінансової допомоги українцям. Але вона працює трошки не так, як національний кешбек. Тому що, коли ви користуєтесь національним кешбеком, вам, принаймні, треба щось купувати. Ви отримуєте якусь компенсацію, коли ви щось купуєте. 

А в випадку "тисячі Зеленського" вам не треба нічого робити, вам дають просто так тисячу гривень. Ось така програма. Але є одна деталь, є один нюанс. Цю тисячу ви можете використовувати лише купуючи певні товари. Ну, ці товари мають бути, очевидно, лише українськими. Але, скажімо так, діапазон товарів і послуг є обмеженим. Ви не можете купити будь-що, наскільки я це розумію. 

Наприклад, ви можете використати ці гроші для оплати комунальних послуг. Щоб заплатити за світло, за воду, ви можете використати цю тисячу гривень. Або, не знаю, на якісь інші товари, можливо, ліки ви можете купити. Ну, і також ви можете задонатити цю тисячу гривень для, наприклад, Збройних Сил України. 

Я навіть бачив новину, в якій конкретно розповідалось, на що саме люди витрачали ці кошти. На першому місці – це оплата комунальних послуг. 64% платежів були саме на комунальні послуги. Також багато людей, 17%, використали ці кошти на оплату мобільного зв'язку. Ну, і 4% використали ці гроші на донати, на підтримку армії.

 Ну, ось така цікава ідея. Вона теж, як і національний кешбек, створена для того, щоб підтримувати національного виробника і щоб підтримати людей. Скажімо так, щоб людям було легше жити. 

Але є багато критиків цієї програми. Наприклад, перша критика – це те, що ці кошти, ці гроші отримують всі громадяни. Навіть ті громадяни, які мають багато грошей, навіть люди, у яких висока зарплата, Люди, які є багатими, вони також отримують цю тисячу. Ну, це не дуже логічно. Навіщо їм потрібна ще одна тисяча? Це така критика. 

Друга критика – це те, що ця сума доволі маленька. Одна тисяча гривень – це навсього 25 доларів. Тобто, це не так багато. Ну, і ще одна критика – це те, що роздавати гроші людям просто так – це популізм, це демагогія, що не можна просто так роздавати гроші. Ось така критика. 

Ну, і також цікаво, як цю програму назвали люди, що цю програму назвали «Тисяча Зеленського». Є така якась персоніфікація, ніби це президент особисто роздає свої гроші людям, ніби він такий добрий, він такий щедрий, роздає свої власні гроші людям просто так. 

Насправді, це гроші з державного бюджету. Гроші не належать президенту, ці гроші належать всім українцям, належать державі. Але є така звичка у нас персоніфікувати. У нас взагалі політика дуже заснована на особистостях. Мені здається, це не дуже правильно. Замість того, щоб концентруватися на ідеях, ми концентруємось на особах, на політиках конкретних. Нам подобається ця людина, цей політик, не знаю чому, і ми його підтримуємо.

 Але ми повинні в першу чергу дивитись на ідеї. Це така моя особиста думка. 

І це не вперше, коли люди використовують цю назву. Наприклад, свого часу була тисяча Юлії Тимошенко. Юлія Тимошенко — це прем'єр-міністр. Вона працювала прем'єр-міністром раніше. І теж вона зробила таку програму. Вона давала людям гроші. Теж це була тисяча гривень. І теж цю програму назвали «Тисяча Юлії» або «Юліна тисяча». 

Це була зовсім інша програма. Я не буду розповідати багато деталей цієї програми. Лише скажу, що це повертали людям вклади, які вони робили ще в радянських банках. Коли у нас був Радянський Союз, ця комуністична держава, то люди зберігали гроші в банках. Потім, коли ця держава, Радянський Союз, перестала існувати, то люди втратили ці гроші. 

Можете собі уявити, Ви кладете гроші в банк, ви зберігаєте гроші в Національному державному банку, а потім ці гроші зникають. Це дуже неприємно. 

Ну і через 10 чи 20 років після цього з'явилася ідея повернути гроші людям, хоча держави вже не існувало, Радянського Союзу вже не було. Але оскільки люди були засмучені, що вони втратили гроші, Тимошенко вирішила їм повернути частину грошей, хоча очевидно, що у людей було набагато більше збережень, ніж тисяча гривень. 

На той час тисяча гривень коштувала трошки більше, ніж зараз. Точніше, набагато більше. Можливо, це було як 100 доларів. Тобто це були доволі великі гроші, але все одно у людей в банках було набагато більше. 

Така була ідея компенсації частково людям цих заощаджень, цих вкладів. Тому вона роздавала теж гроші. І цю ідею, цю програму назвали «Юліна тисяча». Зараз у нас тисяча Зеленського.

 Дякую, що слухали новини грудня. Можливо, в цьому місяці запишемо ще якийсь випуск. Можливо, третю частину новин грудня. Побачимо, якщо буде щось цікаве.

 Якщо вам подобається мій контент, то можете мене підтримати через PayPal або через BuyMeACoffee. Це сторінка, де я викладаю унікальний контент. Щось приватне, щось особисте. Іноді тому можете туди заходити, купити мені каву або дві кави або три кави і написати якийсь коментар.

 Поки дякую за увагу. Бажаю вам хорошого дня, хорошого настрою, успіхів у вивченні іноземних мов. І побачимось, почуємось, сподіваюсь, скоро.

Vous aimez cette publication ?

Achetez un café à Slow Ukrainian

1 Commentaire

Plus de Slow Ukrainian