№47(58)----"Гарний вчинок"----
Самогубство, це єдина "гарна думка".
І про що ж буде ця поема?
Сил на щось інше, вже не залишилося.
Я не хотів, але ви мене змусили.
Не будете плакать, не проллється й сльози.
Не хочу я щоб, сумували всі ви.
Я більш не хочу навіть дихати
Рухатись, чи їсти і спати.
Я просто вже хочу на волю зірватись.
Але в кайдани, мене пов'язали.
Шансу на втечу, більше не має.
Я одичавів від своїх страхів.
Стрибнув я, з великих дахів.
Небажання жити, це також звичайно, як жага до життя.
Але не зрозуміти тобі, моїх страхів.
Так само Як мені і твоїх.
Не хочу я жалю, скорботи по собі.
Я піду звідси красиво...