№32(44)----"Цукерки"----
Цукерку хочу.
під ніс воркочу.
Якийсь дядько кличе.
Шоколадом в носа тиче.
Та знаю я, про його брехню.
Але боїться, він мене, як вогню.
Хоча я його сильно люблю.
Не обіймає, та не радіє.
Холодний дядько, вже на завжди.
Він незнайомець, але добрий,
ну він так сказав...
Шоколад, то мрія.
Моя протидія.
Позичу одненьке, лишень життя.
Він попрощався, і позабувався.
Про своє минуле, тай про майбутнє.
Цукерку тягне.
Я гризу.
І разом з пальцем.
Він дуже плаче, а я їм.
Це дуже дивно, та неприємно.
Не солодкі, його хрящі
Я знову плачу.
Він це побачив, та вже зник.
А я вже ситий, та не голодний.
Дядько добрий, і смачний.