днями трапилося дослідження: Вплив фізіологічного кетозу на мозок зі свідомістю: огляд наративу (https://www.mdpi.com/2072-6643/14/3/513). там йдеться про спроби покращення стану, особливо когнітивних функцій, - пацієнтів із хворобою Альцгеймера. хоча в статті зазначено, що можливо користь від кетогенного раціону можуть отримати лише пацієнти з геном АроЕ4 (і то не всі) - однією з форм гену, кодуючого Аполіпопротеїн E. ця форма пов'язана із найбільшим ризиком/найважчим перебігом хвороби Альцгеймера, але в цілому, схоже, в медицині сформувалася група дослідників, котрі оптимістично налаштовані щодо цього підходу.
хвороба Альцгеймера - одна з найнеприємніших. агрегація білків фізично руйнує мозок людини і наразі ефективних ліків нема, наявні (і це гігантський прорив останніх років) лише пара препаратів, що сповільнюють розвиток хвороби. і ще - спроби через раціон і ліки знизити окремі амінокислоти, щоб білки, що агрегуються, не могли утворюватися, принаймні утворювалися значно повільніше. тому ще не переглянувши до кеми цю публікацію я подумав про інше питання, окей, якщо це сповільнює (просто припустимо) хворобу, то може і її початок відтерміновує, це ж важливо, ми живемо в часи, коли кожен рік може стати вирішальним щодо того чи помреш взагалі.
логічно припустити, що така інформація вже наявна, адже існує категорія людей, котрі все життя проживають на кетогенному раціоні, і також через порушення роботи мозку, щоправда, зовсім інше порушення, епілепсію. але раптом йдеться про якісь цікаві молекулярні механізми, адже окрім епілепсії побутує ідея, що мозок трохи краще працює на кетонах, ніж на глюкозі. щоправда, цій ідеї за роки так і нема якісних засвідчень, тобто можна про неї забути. але раптом.
тут треба уточнити що таке кетогенна діста. оскільки в інтернеті часто трапляються пояснення і навіть готові раціони, багаті на білки. зокрема, дієту Аткінса іноді називають кетогенною, хоча вона такою не сталася, вона просто шкідлива. кетогенна - це жирова дієта, в ній білки і вуглеводи знижують до мінімальних відсотків, а 75-80% калорій (або й більше) отримують з жирів. і виявляється, що це - у порівнянні з немодерованим раціоном, наприклад, - таке ж безпечне харчування. тільки тому я продовжу цю думку, якщо б у цього раціону були серйозні побічні, я б про це нічого не публікував.
до слова, що метод безпечний, - зовсім не означає, що до нього нема протипоказів і всі-всі можуть застосовувати. ні.
ні! - раціон має дозволити лікар, а сам вхід у кетоз, тобто пристосування метаболізму організму до отримання енергії з кетонових тіл, краще проходити в клініці, бо самостійно можна просто довести себе до харчового отруєння. і я взагалі не пропоную переходити на кетогенний раціон. було б інтрижніше сказати це в кінці допису, але я ж не знаю хто куди дочитає. я не пропоную практикувати кетогенний раціон.
отже, публікація наче адекватна, в ній обговорюється, наприклад, роль уривчастого голодування (спойлер, якщо кетогенна дієта покаже користь, то цілком може виявитися, що ця користь не з метаболізму жирів, а зі зниження калорій і/або зі збільшення проміжків між харчуванням. бо раціон дивний).
але припустимо, що це може працювати. саме кетоз - саме на альцгеймера. тоді я очікую, що вже існують дані про кореляцію. тобто альцгеймер дуже поширена проблема, пожиттєвий кетогенний раціон також доволі багато людей у світі практикують. я не знайшов публікацію, але гуглівський Bard AI каже, що According to the Epilepsy Foundation, only about 5% of epilepsy patients worldwide follow a ketogenic diet. а пацієнтів з епілепсією у світі щось біля 50 мільйонів, тож 5% від 50 мільйонів - це 2,5 мільйона людей, котрі, як і всі, мають шанси захворіти альцгеймером. мабуть можна з них тисячу чи навіть кілька тисяч медичних анкет зібрати для дослідження.
і ні, таких даних нема. принаймні у цьому: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2021.702802/full - дослідженні сказано, що тривалі дані відсутні і дослідники розглядали короткотермінові дослідження. короткотермінові дослідження теж доволі рідкісні, ось одне: https://alzres.biomedcentral.com/articles/10.1186/s13195-021-00783-x
але я також знайшов ось таке дослідження (і пару схожих): https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0261561420301461 - де сказано, що збільшення відсотку калорій з мононенасичених і поліненасичених жирів у раціоні зворотно корелює з імовірністю інсульту (знижує ймовірність інсульту). а от геморагічний інсульт має спільний патогенез із альцгеймером: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25096624/
коротше, ось так просто знайти дані, котрі б спростовували ідею мені не вдається, швидше навпаки. але треба враховувати, що я сильно зацікавлений в успіху, бо я і для себе хотів би спосіб зниження ризику деменції через Альцгеймер і відтермінування хвороби, якщо вона в мене коли-небудь буде. тож я можу якось неправильно гуглити чи формулювати питання, несвідомо відсіювати інфу, тощо.
і ми ж пам'ятаємо, що кетогенна дієта в принципі не показана здоровим людям? без серйозної причини переходу на неї, ризики перевершують потенційні вигоди: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34336911/
але чи можна знайти якусь золоту середину (дивись Помилка золотої середини)? - схоже, що можна.
як ви бачите на картинці, низька і висока частина калорій з жирів у раціоні корелюють зі скороченням тривалості життя: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/obr.13195 - я не пропоную довіряти цьому дослідженню, але знаю подібні результати, наприклад тут: Dietary carbohydrate intake and mortality: a prospective cohort study and meta-analysis.
тож ось що я вирішив для себе. можливо я справді знижу свій ризик захворіти на альцгеймер, навіть якщо не переходитиму на повноцінне кетогенне харчування, але підніму споживання жирів до приблизно 50% калорій, щоб кетоновий метаболізм відбувався паралельно з метаболізмом глюкози. можливо. але принаймні я більш-менш гарантовано продовжу собі життя (знизивши ризик смерті від всіх причин), якщо з цих 50% калорій із жирів - майже все припадатиме на ненасичені жири - мононенасичені і поліненасичені. тобто білки і вуглеводи я теж продумую, але ця публікація присвячена жирам.
я зведу до мінімуму насичені жири і практично до нуля трансжири. а це означає відмову від м'яса великих тварин (дозволяю собі лише м'ясо птиці), бо в м'ясі великих тварин трансжири, продуковані бактеріями в кишківниках цих тварин (бактерії у наших власних кишківниках їх теж продукують, до слова, але це окрема тема). до появи більш глибокої чи більш надійної інфи - це моя тактика, періодично їсти жирну океанську рибу і повністю відмовитися від соняшникової олії на користь оливкової, також звести до мінімуму вживання вершкового масла. this is the way.