13 квітня, 2087 рік. Неділя
05:57. м. Умань.
Чоловік хитаючись брів пустинними вуличками міста. Сьогоднішня ніч зовсім не виправдала сподівань, вона не просто була поганою, а жахливою. Мало того, що з ним порвала його дівчина, так ще і його пограбували хлопець та дівчина, яку він зняв собі на ніч. Вони в нього викрали найголовніше – його смартфон, з якого в чоловіка мав доступ до грошей. Вернеться до дому та обов'язково заблокує свій смартфон, а поки що приходиться вертатися на своїх двох. Йти дуже тяжко, він встиг випити дуже багато, розпочинаючи з пива та кінчаючи якимись алкогольними коктейлями. Чоловік вже сам не знав що пив – те що йому наливали, те і пив.
Сил не вистачало, щоб йти. Побачивши лавку, чоловік не довго роздумуючи хитаючись побрів до неї. Він як мішок звалився на лавку та закрив очі. Це таке блаженство присісти. Чоловік почав засинати, незважаючи на те що зовсім не зручно, твердо та холодно. Проте головне не це, а тиша та спокій. У сні чоловік причмокував та облизувався.
Темнота. Відкриває очі. Лежить на великому м’якому ліжку. В гарному номері готелю. І біля нього лежить його дівчина, яка цілує. І ще одна дівчина та хлопець. Як же добре...
Темнота. Різко зупиняється машина. Чоловік відкриває очі. Під ліхтарем стояв чорний джип. З нього виліз, вдарившись об двері машини, високий, кремезний чоловік. Він відкрив багажник та дістав великий кусок червоної тканини та розкрав по серед дороги. Потім витяг з багажника дівчину у вишуканій весільній сукні. В ній чоловік впізнав свою, вже колишню, дівчину. А як не впізнати? Ярко рожеве волосся з фіолетовими та зеленими пасмами, досить худа, тільки ось ляшки трохи товстуваті для її фігури.
Дівчина ніяк не опиралася. Вона здалеку здавалася на ляльку. Кремезний чоловік поклав її на червону тканину. Чоловік робив все швидко, не зупиняючись на роздуми. Мабуть, мав практику ось так красиво класти дівчат на червону тканину. Від такої здогадки п’яний чоловік захіхікав. І моментально, як йому здалося, затулив рот рукою. Ні, зараз не те місце і не той час, щоб сміятися.
Спостерігаючи, чоловік думав про те, що сон стає все цікавішим та цікавішим. Йому не терпілося дізнатися для чого все це робить той кремезний чоловік.
Кремезний чоловік дістав ще щось з багажника. Підійшов до дівчини та став розчісувати її волосся. Поправивши волосся дівчині, чоловік поклав гребінець в багажник і дістав великий ніж. Погладив лезо, поцілував його і не поспішаючи попрямував до дівчини.
Тепер сон перетворювався на жахіття!
П’яний чоловік сидів, дивився та боявся пошевелитися. Сидів, не міг відвести погляд, чи просто закрити очі. Руки почали трястися. Хотілося прокинутися, але ніяк не виходило.
Якщо його помітять, то точно не залишать живим. Невже його справді вб’ють? А як же бари, різні ресторани, кіно, матчі футболу? Невже його життя ось так візьме і закінчиться? Він не потрібний свідок.
Кремезний чоловік сів в джип, навіть не оглянувшись на останок.
Ось він поїде, і все буде добре. Добре.
Джип поїхав не прямо, як хотілося чоловікову. Він розвернувся. Зараз він буде рядом.
Джип зупинився біля чоловіка. Вікно відкрилося. На нього дивився той кремезний чоловік. Зелені очі притягували. Зробивши повітряний поцілунок, він закрив вікно та поїхав.
Темрява. Тиша. Спокій.
Якісь голоси. Так не зручно. Все тіло затекло.
Чоловік відкрив очі. Йому вистачало секунди, щоб все роздивитися та знову втрати свідомість. Провалитися в таку приємну темноту.
"Зелені очі" - це книга над якою я зараз працюю. І деякі розділи вже повністю написані. І я збираюся виставляти новий розділ кожного місяця для тих, хто має членство. Якщо вам цікаво і ви бажаєте прочитати наступні розділи, то вибирайте якийсь план членства починаючи з бронзового рівня. Це можна зробити тут.