Давайте з важливого:
Опечатки і помилки в тексті – це не дрібниця. Навіть якщо у вас маленький блог чи сторінка в Інстаграмі, люди менше довіряють тим, хто не може написати првально слові. Але, сподіваюсь, ви мені це пробачите.
Тепер, серйозно. Так, не можна писати тексти англійською і не вичитувати їх на помилки. Дуже дякуємо за існування Grammarly і всім іншим тузам, які автоматизували вичитку. І якщо ви думаєте, що тексти від нейтів спікерів не треба вичитувати, то ви дуже помиляєтеся.
Далі приклади, які вас потішать:
1. Nike забули за різницю між than & then
2. McDonald’s пропонує вам спробувати бургери з дупи
3. Miller переплутав місцями “t” та “c”, але, може, ви й не помітите.
Не знаю, як далі розгорталася історія кожного кейсу, але впевнена, що це коштувало їм грошей і часу відмити від себе клеймо неграмотних. Пригадайте недавній кейс з Бартом від Гугла (їхній розумний асистент, альтернатива до ChatGPT), коли вони запустили рекламу з брехливим фактом.
Це не про граматику, але для мене те саме, бо говорить про недбалість.
Проте все не так просто.
Інколи бренди навмисне роблять помилки. Не лише, щоб привернути увагу, як це роблять баристи Старбакс, пишучи імена клієнтів неправильно. Найчастіше, я зустрічала таку навмисну “гру” в лозунгах. І це зрозуміло чому, бо брендове копі має відгукуватися людям, а люди рідко самі є настільки знавцями мови.
Wrong - Right
Apple: “Think Different” — Think differently
Eggo Waffles: “Leggo my Eggo” — Let go of my Eggo
Milk: “Got Milk?” — Do you have milk?
Subway: “Subway, eat fresh” — Subway, eat freshly
McDonald’s: “I’m lovin’ it” — I am loving it
Staples: “We got that.” — We have that.
Інший є випадок, коли навмисне опускаються граматичні конструкції, аби полегшити текст або скоротити його, бо все ж платформи як Google Ads мають ліміти на символи. Мій колега, наприклад, помітив, що рідко заголовки The New York Times мають артиклі (the, a).
Так само в ux-writing моя чуйка мені підказує, що теж є такі спрощення.
Але що робити копірайтерам? Як визначити, коли можна помилятись, а коли ні?
Ось кілька порад:
По-перше, завжди відштовхуйтесь від брендбуку компанії, де б мало бути розписано чи писати 1 чи one; чи додавати цю кляту кому чи ні, іт.д. Якщо у вашої компанії немає брендбуку – створіть його. Бо вбиває не так помилка, як не стабільність у тексті бренду, то в них на лендінгу одному пише так, а на іншому вже інакше – хм, нє-нє, то погано.
По-друге, цієї фішки я навчилася від свого колишнього редактора, якщо не впевнені – гугліть. І дивіться як пишуть ваші конкуренти або ж компанії з тої ж індустрії. Я, наприклад, завжди звіряюсь з Apple.
По-третє, зважайте на ваші слабкі місця. Я от не впевнена стосовно артиклів, тому завжди пам'ятаю, що маю це перевірити.
Ну і, по-четверте, не слухайте пісні, щоб вивчити англійську. Важко потім перевчитися. 🌝