експерт-хуєксперт

експерт-хуєксперт

Jun 30, 2026
114

Чи варто тягнути на сушу те, що вже потонуло?

Не пинайте дохлого собаку?

Якщо твій кінь здох — злізь?

Ну да. Да. Ще раз да...

Для мене це про час, гроші, сили, нерви, роки життя, які ми вже вклали в щось і які неможливо повернути назад.

Найпідступніше тут те, що я часто продовжую щось робити не тому, що це має майбутнє, а тому, що воно має минуле. Бо вже стільки вкладено. Бо шкода. Бо важко визнати, що щось завершилося не перемогою, а просто завершилося.

Я раптом дуже ясно це побачив. І зрозумів, що багато разів у житті інтуїтивно приймав саме такі рішення — відмовлявся від того, що вже не жило. Але потім ще довго носив із собою дивне відчуття провини. Наче зрадив власний час. Наче визнав поразку.

«Господі... дядя... чи не запізно?» — подумаєте ви.

image

І будете праві, канєшно. Маєте рацію, так сказать.

Але є ще одна річ.

Мені часто здається, ніби десь сидить невидимий суддя. Він нічого не робить. Просто дивиться. І чекає моменту, щоб сказати: «Ага. Не впорався. Зламався. Кинув».

І, можливо, саме через нього я тягну за собою упряжку дохлих коней і вірю що вони все ще мають вагу як скакуни. Хто він - цей занудний Хтось? Де він ховається? Чому я до нього дослухаюсь?

Це - мій внутрішній експерт-хуєксперт. Він завжди говорить дуже впевнено. У нього на все є аргументи. Він називає це досвідом. Чужим досвідом.

А я залишаю досвід і знову заходжу в новий експеримент. Але без мертвих коней на плечах.

Я все ще маю одну проблему. Це люди, які досі стоять біля мого мертвого коня і дивуються, чому я пішов пішки.

Подобається цей допис?

Купити для Anton Ovchinnikov каву

Більше від Anton Ovchinnikov

КонфіденційністьУмови