
5 лютого 1597 року в японському місті Нагасакі відбулася публічна страта 26 християн — подія, що стала символом початку системного переслідування християнства в Японії наприкінці XVI століття. За наказом Тойотомі Хідейосі були розіп’яті японські неофіти та іноземні місіонери, переважно францисканці й єзуїти.
Серед страчених були 20 японців, включно з трьома підлітками, а також шість європейських місіонерів. Перед стратою їх змусили пройти пішки понад 800 кілометрів з Кіото до Нагасакі — християнського осередку, який влада прагнула перетворити на показове місце покарання. Розп’яття відбулося на пагорбі Нісідзака та мало демонстративний характер.
Причини репресій були політичними й ідеологічними. Хідейосі розглядав християнство як загрозу централізованій владі та традиційному порядку, побоюючись іноземного впливу з боку Португалії та Іспанії. Страта 26 мучеників стала сигналом для подальших заборон, які в XVII столітті переросли в повну ізоляцію країни та жорстоке переслідування віруючих.
Подія 1597 року закарбувалася в історії як перший масовий акт релігійного терору в Японії, наслідки якого відчувалися ще кілька поколінь.
