19 червня 2006 року на архіпелазі Шпіцберген (Свальбард) у Норвегії відбулася церемонія закладення першого каменя Всесвітнього сховища насіння Свальбарду — одного з найамбітніших проєктів зі збереження біологічного різноманіття на планеті. Ідея полягала у створенні надійного резервного сховища для насіння сільськогосподарських культур з усього світу на випадок воєн, природних катастроф, кліматичних змін або інших глобальних криз.
Сховище розташоване в товщі скелі на острові Західний Шпіцберген, приблизно за 1300 кілометрів від Північного полюса. Місце обрали через стабільний арктичний клімат і вічну мерзлоту, які дозволяють зберігати насіння навіть у разі відключення електроенергії. Офіційне відкриття об’єкта відбулося у 2008 році.
Всесвітнє сховище часто називають «сховищем Судного дня» або «насіннєвим ковчегом». Тут не ведуть селекційну роботу й не вирощують рослини. Його головне завдання — зберігати дублікати колекцій національних і міжнародних генетичних банків.
Станом на сьогодні у сховищі зберігається понад мільйон зразків насіння з десятків країн світу. Воно продовжує регулярно поповнюватися новими колекціями та залишається одним із найважливіших інструментів захисту продовольчої безпеки людства. Проєкт вважається успішним прикладом міжнародної співпраці заради збереження генетичної спадщини майбутніх поколінь.