
18 вересня 1931 року поблизу Мукдена, нинішнього Шеньяна на північному сході Китаю, стався інцидент, який Японія використала як привід для захоплення Маньчжурії. Увечері, приблизно між 22:00 і 23:00, пролунав вибух на ділянці Південно-Маньчжурської залізниці, що перебувала під японським контролем.
Вибух пошкодив колію незначно, і рух потягів фактично не був паралізований. Проте японська Квантунська армія майже одразу звинуватила у диверсії китайських військових і розпочала бойові дії. Уже в ніч на 19 вересня японські підрозділи атакували китайські позиції та встановили контроль над Мукденом.
Подальші події показали, що вибух був не випадковим приводом для локального зіткнення. За поширеною серед істориків версією, його організували офіцери Квантунської армії, щоб виправдати давно підготовлену військову операцію. Протягом наступних місяців японські війська зайняли значну частину Маньчжурії.
У березні 1932 року на окупованій території було проголошено державу Маньчжоу-го, фактично залежну від Японії. Її формальним правителем став Пу Ї — останній імператор китайської династії Цін.
Мукденський інцидент став важливим етапом японської експансії в Китаї та продемонстрував нездатність міжнародних механізмів того часу ефективно зупинити агресію.
