5 липня 1996 року в Інституті Розлін поблизу Единбурга, Шотландія, народилася вівця Доллі — перша ссавець, клонована з дорослої соматичної клітини. Експеримент став частиною державної програми Великої Британії з біотехнологій і відкрив нову еру в генетиці.
Відтоді технології клонування суттєво розвинулися. Вчені навчилися точніше керувати клітинними процесами, удосконалили методи отримання стовбурових клітин і зосередилися не на створенні копій організмів, а на вирощуванні тканин та органів. Сьогодні в лабораторіях по всьому світу створюють органоїди — спрощені версії людських органів, а також проводять випробування з біодруку — створення органів за допомогою 3D-принтерів із клітинних структур. Проте повноцінні функціональні органи для трансплантації поки не застосовуються на практиці.
З точки зору законодавства клонування людини залишається забороненим у більшості країн. Репродуктивні експерименти прямо заборонені, а терапевтичне клонування дозволене лише у виняткових випадках і під суворим контролем. Таким чином, клонування у 2025 році — насамперед інструмент фундаментальної науки, можливості якого стримуються етичними нормами та юридичними бар’єрами.
Пригостіть автора кавою. Для кращого створення контенту. Дякую!