12 січня 1876 року в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, народився Джек Лондон — письменник, чия біографія й творчість стали символом бурхливого та суперечливого початку ХХ століття. Він прожив відносно коротке, але надзвичайно насичене життя, встигнувши залишити помітний слід у світовій літературі.
Лондон рано зіткнувся з соціальною нерівністю: працював на фабриках, був матросом, шукачем золота на Клондайку. Саме цей досвід ліг в основу його прози, надавши їй рідкісної для того часу документальної жорсткості. Найвідоміші романи — «Поклик предків» та «Біле Ікло» — побудовані як захопливі пригодницькі історії, але за зовнішньою динамікою приховується серйозний філософський підтекст.
Лондон активно звертався до ідей соціал-дарвінізму, розмірковував про боротьбу за виживання, силу інстинктів і водночас різко критикував капіталістичний устрій, який, на його думку, знецінював людське життя. Така ідейна подвійність робила його тексти популярними як серед масового читача, так і в інтелектуальних колах.
Успіх Лондона був безпрецедентним: за життя він став одним із найбільш читаних і високооплачуваних авторів у США. Водночас критики неодноразово закидали йому надмірну публіцистичність і прямолінійність. Попри це, вплив Джека Лондона на розвиток пригодницької та соціальної прози залишається незаперечним і сьогодні.