
6 жовтня 1981 року Каїр здригнувся від трагічної події — під час військового параду було вбито президента Єгипту Анвара Садата. Людину, яка ще недавно отримала Нобелівську премію миру, розстріляли власні офіцери.
Садат став президентом у 1970 році після смерті Гамаля Абдель Насера. Його спершу вважали “тимчасовим” лідером, але він швидко довів свою спроможність керувати країною і провадити незалежну політику. Садат відкрив двері для економічних реформ, дав більше свободи приватному бізнесу, намагаючись оживити єгипетську економіку.
Особливим у його політиці було прагнення миру. Після війни 1973 року Садат зробив несподіваний крок — приїхав до Єрусалима й почав діалог з Ізраїлем. Це завершилося підписанням Кемп-Девідських угод і мирним договором, який назавжди змінив Близький Схід.
Та за сміливість він заплатив життям. Для багатьох арабських сусідів і радикальних ісламістів мир з Ізраїлем був зрадою.
Смерть Садата стала нагадуванням, наскільки крихким буває мир і як небезпечно ламати старі погляди на світоустрій, навіть маючи найкращі наміри.
