8 листопада 1923 року в Мюнхені Адольф Гітлер, очільник Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), разом із генералом Еріхом Людендорфом і групою соратників увірвалися до пивної Bürgerbräukeller, де виступав генерал-губернатор Баварії Густав фон Кар. Гітлер, погрожуючи зброєю, оголосив початок «національної революції» і спробував переконати фон Кара, керівника поліції Ганса Зейссера та командувача рейхсвером Отто фон Лоссова підтримати переворот. Він заявив про намір створити «національний уряд» і повалити Веймарську республіку, декларуючи боротьбу з «зрадниками нації» та відродження німецької величі.
Наступного дня, 9 листопада, Гітлер і Людендорф очолили колону з кількох тисяч прихильників, що вирушила до центру міста. На площі біля Міністерства оборони поліція відкрила вогонь по демонстрантах: загинули 16 нацистів і 4 поліцейські. Переворот зазнав поразки, а сам Гітлер був заарештований.
У квітні 1924 року суд засудив його до п’яти років ув’язнення, але він провів у тюрмі лише дев’ять місяців, саме там написав перший том книги «Майн Кампф». Пивний путч став переломним етапом у становленні нацистського руху.