5 листопада 1872 року американська активістка за права жінок С’юзен Браунелл Ентоні взяла участь у президентських виборах у місті Рочестер, штат Нью-Йорк. Разом із кількома соратницями вона прийшла на виборчу дільницю та віддала свій голос, попри чинне законодавство, яке забороняло жінкам брати участь у голосуванні.
Її вчинок став одним із перших відкритих викликів виборчій системі Сполучених Штатів, що ґрунтувалася на гендерній нерівності. Ентоні аргументувала своє право голосу положеннями Конституції США, зокрема 14-ю поправкою, яка гарантувала рівність громадян перед законом.
Однак влада відреагувала жорстко. Уже 18 листопада 1872 року Ентоні заарештували, а в червні 1873-го суд визнав її винною у «незаконному голосуванні» й наклав штраф у розмірі 100 доларів. Активістка відмовилася сплачувати, заявивши, що не визнає вирок несправедливого суду.
Подія 1872 року стала символічним кроком у боротьбі за жіноче виборче право в США, яке було офіційно визнано лише через 48 років — після ухвалення 19-ї поправки до Конституції у 1920 році.