Звісно, я хочу побачити, як згорає санкт-петербург. Я хочу побачити, як росіяни ховають своїх близьких просто на дитячих майданчиках біля багатоповерхівок у москві, а можливо, і взагалі не можуть їх поховати й залишають лежати просто на проспектах чи в згорілих машинах.
Звісно, я хочу, щоб вони на собі відчули те, що принесли на нашу землю. І щодня докладаю до цього всіх своїх сил, усього, що вмію і що маю.
Така історія.
Ні жителі Авдіївки, ні жителі Маріуполя, Ізюма, Бучі та інших міст, зруйнованих росіянами, не заслужили того, що з ними зробили. І я сподіваюся побачити, як це саме відчуватиме наш ворог.
Не втрату чергового мобільного телефону чи неможливість заправити машину. А справжню, тотальну смерть.
Колись нашим гаслом було: «Від’їбіться від нас». Та вони не почули.
Тож хочу, щоб новим гаслом стало: «Це вам, виродки. За наших».