Тримайте кілька фото тих, кому допомагає циганський табір. Це все старші люди із села Заруддя, що на Київщині. Приблизно за 100 кілометрів від Києва.
Об’їхати всіх нам вдається не завжди, тож ми завозимо необхідне соціальній працівниці Світлані, яка потім розносить усе по хатах.
Не так давно помер дід Арсен, тож стало на одну оселю менше… Дуже шкода його. Однак ми разом зі Світланою зробили все можливе, аби він жив гідну старість.
Ці фото — навіть не звіт. Це просто фіксація того, що люди живі й що вони не самі.
До речі, є питання до киян та жителів Київщини. Підкажіть, де можна розжитися їжею? Там, де я брав раніше, поки що глухо, а не хочеться витрачати на це живі гроші.
Звісно, якщо не знайду, де взяти, — буду купувати, бо варіантів немає. Але раптом хтось може допомогти інформацією?
Треба як мінімум 40 наборів на місяць. Це мінімальний мінімум.