Випуск тут - https://open.spotify.com/episode/2vWxll1judjfQykiTzMAAo?si=NZeZoyQnSxacGuPiCeP2MA
Всьому привіт! Зараз я спробую поговорити, порозмовляти про події у Києві, які сталися нещодавно.
Не дуже приємні, не дуже хороші, але мене це надихнуло на філософські роздуми, філософські думки.
І я хочу з вами поділитись своїми емоціями, розповісти свої думки.
У мене вже трохи краще з горлом, легше говорити, це приємно. Мені це подобається, коли можна легко говорити.
Знову була атака на Київ, повітряна атака, ракетна атака. Я про це в своїх випусках, в своїх епізодах колись розмовляв, колись про це говорив. Зараз менше про це розмовляю, менше це згадую.
Але зараз я знову вирішив про це поговорити, тому що в мене з'явились цікаві думки. І тому що ці події були недалеко від мене, ближче до мого будинку, до місця, де я живу. Це справляє більший ефект на людину, більше емоцій, коли атакована ваша вулиця, ваш район.
Місця, які ви знаєте добре, які ви бачили багато разів, постійно їх бачите.
Це трохи інше. Одна справа, коли ви дивитесь новини і бачите інші міста атаковані, якісь жертви, якісь руйнування.
І навіть коли це ваше місто, це ближче, це на вас впливає сильніше, якщо це ваше місто.
Але якщо це десь далеко від вас, то все одно ефект не такий сильний.
Все одно це менший ефект, коли це десь далеко в іншому районі, на іншій вулиці, де ви, може, ніколи і не були.
Ви ніколи цю вулицю не бачили.
От, і вночі була атака, балістична ракета. Це ракета, яка летить дуже швидко. Дуже велика швидкість, її важко збити, важко перехопити.
Але вона була збита і перехоплена нашими українськими системами.
І це добре, але є великий мінус. Те, що є уламки. Що таке уламки?
Це англійською можна сказати «debris». Це коли летить ракета, її збивають, вона якби знищена, але залишаються уламки.
Уламки походять від слова «ламати». Англійською «ламати» означає «break». Тобто ви зламали ракету, вона розпалась на шматки або на уламки.
І ці уламки падають на вулицю, вони можуть впасти на будинок, на школу, на лікарню.
І ось цієї ночі було багато ракет, багато уламків, багато будинків пошкоджено. Навіть пошкоджена лікарня, дитяча лікарня.
Лікарня – це госпіталь. І це сталося недалеко від мене. Я вирішив піти подивитись своїми очима, як це виглядає.
Знову ж таки, одна справа – бачити це по телевізору, по телебаченню, в інтернеті, фотографії, а інша справа – своїми очима.
Ну і що я побачив, коли я прийшов? Приблизно те саме, що я бачив на фотографії. Будинок, в якому вибиті вікна. Вікна розбиті.
Тому що є вибух, є хвиля, вибухова хвиля, і вікна були розбиті.
Ну сам будинок, можна сказати, не дуже сильно був зруйнований. Тобто сам будинок вистояв, але не було вікон.
І в школі, яка була напроти, там теж не було вікон. Ракета чи уламок ракети впав на дорогу, там де їздять машини, і там утворилась така яма, доволі глибока.
І було пошкоджено водопроводні системи, там де водопостачання, труба з водою була розбита, і теж все залило водою, і там був пісок.
Ну все-таки така картина, важко її описати, можу показати фотографію, треба подивитись фотографії. І питання, який ефект психологічний на мене. Це питання цікаве, можна поговорити про це.
Фотографії тут - https://www.instagram.com/p/C1Hn1ixozD6/
Ну я не можу сказати, що це такий дуже сильний емоційний ефект був на мене. Чому? Чому не такий великий ефект? Можливо тому, що я все-таки бачив багато подібного по телевізору, багато подібних фотографій.
Можливо тому не такий великий ефект. Ну звичайно, певне враження я отримав, я був вражений, але можливо не так дуже сильно.
І що цікаво, я помітив свої філософські враження, що один будинок пошкоджений, можливо не зруйнований, але сильно пошкоджений, люди постраждали, здається ніхто не загинув, ніхто не помер, це добре, але люди постраждали, можливо вони були поранені.
І цікаво, що сусідній будинок, будинок поряд, він нормальний, машини постраждали, деякі машини згоріли, вони спалені, на них уже не можна їздити, вони знищені.
Але поряд, можливо 10 метрів, машини стоять. І це мене надихнуло, наштовхнуло на філософські думки, роздуми, як так поряд дві машини, одна машина нормальна, на ній можна їздити, а інша машина повністю знищена.
І так само будинки, один будинок абсолютно нормальний, а інший будинок пошкоджений. І теж цікаво, якщо пройти дві хвилини від цього будинку, то життя таке ж само, як було, життя продовжується.
Там так само продається кава, так само їздять машини, так само можна купити хліб, там є пекарня. Так само люди прийшли на роботу продавати хліб, продавати каву.
Такі цікаві думки філософські. Немає якихось висновків, не знаю, який висновок зробити із цього, але просто таке спостереження.
От такий був епізод, трохи філософський, трохи про нашу ситуацію в нашому місті. Я останнім часом менше про це розповідаю, але іноді я, можливо, знову буде про це згадувати.
Дякую за увагу, дякую, що мене слухаєте, що мене підтримуєте на BuyMeACoffee або через PayPal. Бажаю вам успіхів, бажаю, щоб у вас все було добре в вашому житті. І до зустрічі у нових випусках. До побачення!
