№46(57)---"Боягуз"---
Це історія кохання,
де помруть в кінці всі.
Великі й малі.
Добрі та злі.
Чому, запитаєте ви?
Життя швидкоплинне,
його не зупиниш.
Не присядеш, та не відпочинеш.
Це все, десь знайоме.
З кожною секундою, прив'язуєшся сильніше.
Бачиш у книзі чи кіно, самого себе.
Все ті ж, помилки.
Все ті ж, ситуації.
І чому ти від них втік?
Чому побоявся, їх розв'язувати?
Чому? Навіщо? Для чого?
Багато питань, й не знаю з чого почати...
Мабуть, я боягуз, втікач від своєї проблеми.
Це все було найлегше сказати!
Я утікач від свого життя.
Мене утішає моє ниття.
Не має більш сил, для того щоб піднятись.
Я упаду безворушно, бездушно як труп.
Непотріб, сміття...
Тому що, я боягуз - це доля моя...