В ночі - за склом - ще досі не війна.
Із неба - грім, а не залізна напасть.
І твій відбиток там, по той бік скла,
Сидить, ніби нічого і не сталось.
Гортає сторінки, і п'є вино,
І лампи світло креслить рівний профіль.
Так тихо, затишно, як не було
Тут вже давно, й не буде вже ніколи.
Грім за вікном зміняється дощем,
І зливи шерхіт розмиває мрії.
По цей бік порожньо - ні книжок, ні тіней:
Їх вимели воєнні буревії.
Тут грому озиваєтья луна -
Від голих стін горілих одлітає,
І тільки там, де все ще не війна, -
По той бік скла - вогонь лампади сяє.