Чому більшість людей залишаються посередніми
Мріяти легко. Ми робимо це майже щодня, іноді навіть занадто багато.
Скільки з цих мрій ми прагнемо здійснити? Ми всі хочемо більшу зарплату, кращу машину та щасливі стосунки - але чи докладаємо ми коли-небудь послідовних зусиль, щоб рухатися до цих цілей? Іноді так. Ми починаємо докладати зусиль у правильному напрямку, щиро намагаємося покращити якийсь аспект нашого життя - можливо, ми нарешті бачимо промінчик надії, що наше життя може змінитися на краще. Але коли ми стикаємося з труднощами, боротьбою та невдачами, ми врешті-решт опускаємо руки і вважаємо, що ми недостатньо хороші.
Але чому?
Ми ніколи не даємо собі часу, щоб запитати, чому ми недостатньо хороші - ми приймаємо це всім серцем, без сумніву і без запитань. І саме тому більшість з нас ніколи не зможе розкрити свій потенціал. Силу віри часто недооцінюють, але ті, хто хоч раз відчув аромат успіху, знають, як це - мати неймовірно високе почуття власної гідності.
Що ж тоді заважає нам стати кращими?
Фіксоване мислення та мислення зростання
У своїй книзі "Мислення: Нова психологія успіху" Керол Двек стверджує, що існує два типи мислення, якими ми керуємося в житті. Люди з фіксованим мисленням часто вважають, що їхні здібності та ступінь, до якого вони можуть бути покращені, є статичними, і що вони "запрограмовані" бути або хорошими, або поганими в цій діяльності. Люди з таким мисленням зазвичай мають сильне внутрішнє відчуття, що вони не можуть розвинути певні навички або ніколи не зможуть стати кращими в них. Зрозуміло, що люди з таким мисленням часто переживають, коли стикаються з невдачами. Це може ще більше посилити переконання, що їхня неспроможність у цій сфері змусить їх зменшити свої зусилля - замкнене коло.
На противагу цьому, люди з мисленням зростання твердо вірять, що будь-яку здатність або навичку можна розвинути і вдосконалити, докладаючи зусиль і практикуючись. Вони сприймають невдачу як брак зусиль, а не як частину своєї особистості. Візьмемо приклад студента коледжу, який отримав трійку з математики, і подивимося на різницю між цими двома типами мислення. Людина з фіксованим мисленням може подумати: "Я отримав трійку з математики. Я завжди був жахливим у цьому предметі. Я не можу стати кращим. Математика - це просто те, що я не можу робити".
Чи можете ви здогадатися, що може подумати людина з мисленням зростання? Це буде приблизно так: "Цього разу я отримав трійку з математики. Можливо, я недостатньо підготувався до іспиту. Якщо я докладу більше зусиль наступного разу, то зможу отримати кращу оцінку".
Зверніть увагу, що в другій ситуації людина не пов'язує свою невдачу з власною особистістю або характеристикою, що є життєво важливою відмінністю.
У своєму дослідженні учнів сьомого класу Двек показала, що їхні оцінки різко покращилися, коли їх навчили мисленню зростання. Ці висновки, однак, стосуються не лише старшокласників. Наші фіксовані стереотипи мислення обмежують нас щодня, а ми цього не помічаємо. Згадайте, скільки разів ви могли думати:
"Занадто пізно починати вчитися грати на гітарі, я занадто старий".
"Я знаю, що не стану грати краще. Краще припинити спроби, ніж щоразу ламати собі голову".
Ваше фіксоване мислення заважає вам
Мислення зростання - це потужне паливо для натхнення та мотивації. Воно дозволяє вам вийти за межі ваших уявлень і досягти висот, про які ви навіть не здогадувалися. Саме тому прийняття мислення зростання, безперечно, має важливе значення для досягнення успіху.
Людський мозок - один з найкращих витворів природної інженерії у світі; єдині обмеження для нього - це ті, які ми самі встановлюємо. Перший крок до розкриття вашого нерозкритого потенціалу - перетворити всі "не можу" у вашому житті на "можу". Ви можете краще інвестувати. Ви можете успішно пройти співбесіду на роботу, якої так потребуєте. Це може звучати досить безглуздо або очевидно, але просте підтвердження ваших справжніх, безмежних здібностей може творити чудеса у вашій кар'єрі та житті.
Здійснення ваших мрій, безумовно, у ваших руках - але питання лише в тому, чи правильне у вас мислення.
Джерело: Medium