"Почну в понеділок".
"От зароблю $10000 і тоді зможу відпочити спокійно".
"Мені потрібно ще багато працювати, щоб дозволити собі поїхати на такий відпочинок".
"Почну заробляти $1000 на місяць і буду почуватися нормально".
"Схудну на 10 кг і тоді вже можна буде думати про стосунки".
"От зараз підготую 50 дописів і тоді почну вести блог".
Знайомі такі думки? Якщо так, то читай уважніше.
Це називається синдром відкладеного життя. Хоч це і не якийсь розлад, але заважає жити дуже сильно. Заключається в тому, що ти постійно ніби ведеш підготовку до справжнього життя, яке наступить колись пізніше. У тебе купа мрій і планів, ти бачиш своє ідеальне життя і знаєш, що потрібно зробити. Але озираєшся навколо і нічого цього нема. Ти просто нереалізована людина(що не так погано) і почуваєшся через це кепсько(а це вже погано).
Таке відбувається особливо часто в людей від 16 до 45 років. Це період найвищої працездатності, коли ти ще бачиш майбутнє і відчуваєш, що здатен щось змінити. Уявимо, що ти помічаєш, що хочеш чимось знайтися. Проходить рік. Ти знову помічаєш, що ти хочеш цим зайнятися. Але ти так і не зайнявся цим за цілий рік. Навіть не спробував. Все чекаєш моменту, коли доля дасть знак і тоді ти точно почнеш.
Як це виглядає на практиці?
Уяви, що ти хочеш записатися в спортзал. І що ти робиш? Ти починаєш більше нагружати себе роботою або навчанням. Ти буквально робиш так, щоб в тебе не було можливості туди записатися, тому що в тебе “недостатньо часу для цього”.
Чому це страшно?
Якщо так подумати, то не запишусь я в спортзал. Не скину тих кілька кілограмів. Що зміниться? Не стражно ж. Але це тільки на перший погляд. Коли ми усвідомлюємо, що знову пройшов рік, а в нашому житті нічого не змінилося в кращу сторону, починається “найцікавіше”: з’являється апатія, ангедонія, вигоряння, падає впевненість у собі. І так ми потрапляємо в замкнуте коло, яке повторюється рік за роком.
Так виглядають думки людини, яка не відкладає життя: Хочу - Можу - Роблю. Думки людини, яка постійно відкладає: Хочу - Можу - Не роблю до якогось певного моменту у житті. І таке мислення приводить нас до сумних наслідків для емоційного стану. Тому й потрібно міняти цей звичний уклад речей.
Що з цим робити?
Якщо ти читаєш це речення, то перший крок ти вже зробив(-ла). Ти почав(-ла) дізнаватися щось про це і задумуватися про те, щоб змінити життя на краще. А далі читай пункти:
Тобі потрібно спочатку визнати проблему. Скажи собі “Так, я дійсно відкладаю своє життя на потім”. Це дуже важливий крок.
Випиши усі сфери життя, які ти відкладаєш на потім. Це може бути багато сфер і це може зайняти достатньо часу, але зробити це потрібно обов’язково.
Обери одну сферу життя, з якої ти розпочнеш змінювати звичний уклад речей. Дві можна тільки, якщо вони пов’язанні між собою, як от спорт і здоров’я. Але не починай змінювати все одразу. Потрібно рухатися маленькими кроками. На початку тільки так! Потім ти вже почнеш розуміти свої темпи і зможеш збільшувати список справ.
Починай діяти. Так, тільки таким чинном можна щось зробити. Важливо зробити цей перший крок, а наступні вже будуть даватися тобі набагато легше, це я тобі обіцяю. До речі, гарним першим кроком може бути підписка на мій Buymeacoffee і опрацювання статті про прокрастинацію🐒
Як дії впливають на наше життя?
"Починай діяти" звучить тупо і мені совість не дозволяє дати таку пораду. Дуже легко написати "починай діяти", а от почати буває важко. Тому кілька пунктів про те, як почати:
Визнач сферу, з якої ти почнеш.
Напиши план того, що тобі потрібно зробити. З цим дуже сильно допоможе ChatGPT.
Розбий цей план на менші кроки, які були б зрозумілі нашому мозку.
Візьми першу частину плану, розипиши, що ти маєш зробити з нього в найближчі дні. І розбий ще раз. Це може звучати тупо, але в тебе мають бути дії "Відкрити ноутбук", "Одягнути кросівки" і все таке. Максимально все примітивно має бути.
Відчуваєш внутрішній бойкот? Домовся з собою, що ти просто зробиш перший примітивний крок зі списку і все. Просто відкрий ноутбук. Все. Не хочеш далі робити - не роби.
Похвали себе. Ти молодець! Зробити перший крок дуже важливо.
Повтори два останніх пункти.
Збільшуй кількість примітивних кроків і хвали себе, дякуй собі за те, що змінюєшся.
Усе робиться діями. І важливо не кидатися на все одразу. Краще поступово збільшувати нагрузку.
Що робити, якщо страшно діяти?
Суттєво занизь свої очікування. Якщо ти плануєш схуднути на 10 кг, то постав собі ціль схуднути на 1 кг. Це зробити не так важко і на це не потрібно дуже багато часу. Але ти позитивно закріпиш цю перемогу над собою.
Хвали себе за кожен маленький крок. Роби це письмово. Хвали себе і дякуй собі, що ти зробив такий от крок для покращення свого життя.
Запиши свої страхи. Дуже важливо розпізнавати свої страхи і бути чесним з собою. Їх обов’язково потрібно записувати або в блокнот, або в електронному вигляді.
Працюй зі своїми страхами. Після того як ти записав страхи, потрібно перевірити їх на чесність. З тобою дійсно станеться те, чого ти так боїшся? Це взагалі можливо? Що найстрашніше може статися з тобою? Як ти відреагуєш та що будеш робити, якщо це станеться з тобою?
Так само і з відпочинком. Хочеш поїхати, наприклад, у Львів? Відкладаєш це? Почни з чогось меншого. Сьогодні подивись фільм, завтра сходи у кав'ярню, післязавтра в торговий центр, потім у ресторан, потім поїдь у сусіднє місто.
Важливо розуміти, що такі поради найкраще підходять тим, хто вікладає буквально все. Я спецільно в деяких випадках перебільшив. Але я думаю, що доніс до вас і саму проблему, і спосіб вирішення. Далі ви вже зможете підлаштувати ці поради під себе.
Тільки усвідомленням, діями та удосконаленням мислення можна добитися того, що ти хочеш. І я бажаю тобі в цьому успіху!
Сил, терпіння і удачі❤️