Курсантські будні складались з підйому о 6.00, ранкової руханки, двох навчальних сесій з перервою на обід, вечірнього шикування і відбою в 22.00.
В цілому, режим доволі щадний, навіть розслаблюючий.
Вихідні проводили по різному. Бувало, трохи шкодили здоров'ю, але здебільшого, намагались підтримувати тіло у формі, готуючись до майбутніх навантажень.
Рівень фізичної підготовки у багатьох лікарів був відверто низький, особливо у віковій категорії 40+
Зрозуміло, що отримання травми було лише питанням часу.
Так, під час однієї безвинної пробіжки, з нашим колегою Андрієм, таки трапився нещасний випадок. Він підвернув ногу. Травма виявилась серйозною, його забрали в госпіталь на операцію і в наш стрій він більше не повернеться.
- Враховуючи те.., яка доля чекає нас всіх у майбутньому.., - намагаючись вгамувати задишку, вимовив ротний, - можливо.., цей випадок для Андрія не такий вже і нещасний!
З веселими жартами про самокаліцтво, ми розійшлися. Це була наша перша не бойова втрата. А будуть ще і бойові.
PS. Готуйтесь, готуйтесь фізично, колеги, поки маєте час.