Сьогодні ми поговоримо з вами про захист персональних даних.
Ви мабуть вже помітили, що я досить часто використовую вираз «персональні дані», «конфіденційні дані» чи «особові дані».
Давайте розбиратися, що ж це таке?
Уявіть собі таку ситуацію: ви отримуєте повідомлення від “служби безпеки банку”, в якому вас інформують про спробу несанкціонованого доступу до вашого рахунку. У повідомленні є прохання негайно підтвердити свою особистість і вказати дані картки для захисту ваших коштів. Все виглядає офіційно: правильна назва банку, навіть логотип, і ви панікуєте, боячись втратити гроші. Піддавшись емоціям, ви швидко надаєте всю необхідну інформацію — номер картки, CVV-код, пароль для підтвердження операцій. А через кілька хвилин отримуєте повідомлення про списання грошей з вашого рахунку, причому без вашого дозволу.
Це була шахрайська схема — зловмисники скористалися вашими даними, щоб викрасти гроші.
Тож, персональні дані — це будь-яка інформація, яка дозволяє ідентифікувати вас як особу.
Це можуть бути:
ваше ім’я та прізвище,
адреса,
номер телефону,
електронна пошта,
ваші паспортні дані,
номери банківських карток,
паролі,
місцезнаходження та багато іншого.
Ми вже з вами розглядали в попередніх статтях - чому треба бути обережними з персональними даними в цифровому світі.
Нагадаю ще раз, що саме можуть зробити шахраї з вашими персональними даними.
1. Крадіжка особистості:
Якщо ваші паролі або інші дані потраплять у руки шахраїв, вони можуть отримати доступ до ваших акаунтів у соцмережах, електронній пошті чи навіть до ваших робочих систем.
Шахраї можуть використати ваші дані, щоб видати себе за вас. Зокрема, вони можуть писати вашим друзям або родичам з проханням терміново надіслати гроші. Оскільки повідомлення надходять від реального акаунта, люди довіряють і надсилають гроші, не підозрюючи, що акаунт зламано.
Таким чином, друзі чи родичі постраждалого можуть втратити гроші, а сам обліковий запис шахраї використовують для подальших махінацій або навіть продажу персональних даних власника
2. Фальшиві “виплати” від держави
Зловмисники часто використовують схеми, пов’язані з оголошеннями про виплати від держави. Наприклад, під час війни поширювалися фейкові сайти, де обіцяли “грошову допомогу від міжнародних організацій”. Для отримання цієї “допомоги” користувачам пропонували ввести свої банківські дані, в тому числі CVV-код, або навіть заплатити невелику суму за “реєстрацію”. Люди, довіряючи повідомленням, вводять свої персональні та фінансові дані, що дозволяє шахраям зняти кошти з їхніх рахунків.
Як Наслідок - втрата грошей і викрадення банківських даних, що може призвести до серйозніших фінансових втрат у майбутньому
3. Оформлення кредитів на чуже ім’я
Шахраї можуть отримати доступ до паспортних даних і ідентифікаційного коду, після чого використовують їх для оформлення кредитів у мікрофінансових організаціях (МФО). У багатьох таких організаціях процес видачі кредиту спрощений і не завжди потребує підтвердження особи за допомогою відеозв’язку чи особистої присутності
4. Псевдо-благодійність
Під час кризових ситуацій, таких як війна чи пандемія, активізуються шахраї, які створюють фальшиві благодійні фонди. Вони збирають гроші на “допомогу постраждалим”, але замість реальної благодійності ці кошти просто осідають у кишенях зловмисників. Крім того, при оформленні “донатів” шахраї можуть збирати особисту інформацію жертв, яку потім використовують у своїх схемах.
Створюються фейкові сайти або акаунти в соцмережах, де шахраї закликають до благодійних внесків, пропонуючи заповнити форму з особистими даними або зробити внесок через небезпечні платіжні системи.
Наслідки: Втрата коштів і ризик того, що ваші персональні дані будуть використані для інших злочинів.
5. Витік даних під час онлайн-покупок
Багато українців стають жертвами шахраїв під час онлайн-шопінгу, особливо на маловідомих або підозрілих сайтах. Після введення даних картки на такому ресурсі, шахраї можуть скористатися цією інформацією для несанкціонованих покупок або зняття коштів.
Шахрайські сайти або платформи продажів пропонують товари за низькими цінами, але вимагають передоплату з введенням даних банківської картки. Згодом покупець не отримує товар, а дані картки використовуються для шахрайських операцій.
Наслідки: Втрата грошей і необхідність блокування картки та подальших складних розслідувань із банком
6. Фішингові атаки через електронну пошту
Фішинг — одна з найпоширеніших схем шахрайства в Україні: шахраї відправляють електронні листи з виглядом офіційних повідомлень від державних установ, банків або навіть популярних сервісів, таких як “Нова пошта”. Листи можуть містити посилання, за якими користувача просять підтвердити особисті дані або ввести пароль. Користувач переходить за посиланням і вводить свої дані на фальшивому сайті, який виглядає як справжній. Після цього шахраї отримують доступ до облікових записів або банківських акаунтів.
Наслідки: Викрадення особистих даних, злами акаунтів і втрата фінансових коштів.
Насправді варіацій шахрайств безліч і фантазія зловмисників не має меж.
Саме тому було створено серію статей, щоб ділитися з вами діючими схемами шахрайства та попереджати пересічних користувачів про можливу небезпеку в інтернеті.
Але як же ми можемо захистити наші персональні дані від крадіжки? Що ще ми можемо зробити, окрім дотримання правил кібергігієни, про які ми говорили у минулому випуску? Наведу кілька порад, що допоможуть зберегти свої дані у безпеці:
1. Не діліться інформацією з невідомими джерелами: якщо ви отримали підозрілий запит на надання особистих даних (наприклад, через електронну пошту чи телефон), перевірте, чи дійсно це безпечно. Хто запитує цю інформацію? з якою ціллю? чи може це бути небезпечним? чи довіряєте ви цій людині чи сервісу?
2. Одне із головних правил, яке я буду часто згадувати - використовуйте надійні паролі: не ставте прості паролі (наприклад, "123456" чи своє ім'я, чи дату народження). Додайте різні символи, цифри та букви, і не використовуйте один пароль для всіх акаунтів. Про це ми більш детально ще поговоримо в окремому подкасті.
3. Регулярно перевіряйте налаштування конфіденційності: у соцмережах та інших сервісах можна обмежити доступ до своїх даних стороннім особам. Як правило, це можна зробити в налаштуваннях сервісу. Я викладу додатково в сервісі Patreon відео, де покажу крок за кроком як саме можна обмежити доступ до своїх даних у різних соц.мережах.
4. Будьте обережні з публікаціями онлайн: навіть якщо здається, що інформація яку ви про себе викладаєте, нешкідлива, шахраї можуть використати її наприклад для створення повнішого профілю про вас. Будьте обережні й з геолокацією: не вказуйте в соцмережах звичні місця перебування та відпочинку. Необачність в онлайн-житті може вплинути на фізичну безпеку. Часто саме з соцмереж грабіжники дізнаються, що власники квартири у відпустці.
5. Уникайте публічних Wi-Fi для важливих операцій: У публічних безкоштовних мережах ваші дані можуть бути досить легко перехоплені. Для банківських операцій або введення паролів використовуйте лише захищені підключення. Тобто, якщо ви в аеропорту чи метро через безкоштовний WIFI вирішили щось купити в online магазині чи зайти в свій онлайн банк, будьте готові до того, що шахраї можуть перехопити ваші дані та використовувати далі зі своїми цілями.
6. Будьте обережними з підозрілими дзвінками. Якщо хтось телефонує і запитує про ваші банківські чи особисті дані, ніколи не надавайте їх по телефону, особливо якщо це нібито представники банків або державних служб. Справжні служби не запитують таких даних через телефон
7. Контролюйте рух коштів на банківських рахунках. Підключіть SMS-інформування або мобільний банкінг для контролю всіх операцій на вашому рахунку. Регулярно перевіряйте свої банківські виписки та повідомляйте банк про будь-які підозрілі операції
І памʼятайте головне:
безкоштовний сир (той, що у мишоловці) – це найдорожчий сир в житті. Якщо якийсь цифровий сервіс пропонує для вас щось зробити безкоштовно, це може означати лише одне, що товар у цьому сервісі - це ви (тобто ваші дані). І якщо наступного разу, ви захочете в Facebook пограти в гру на кшалт «що принесе мені наступний рік» чи створити собі файне фото (абсолютно безплатно) - подумайте спершу, чи хочете ви ділитися з цим сервісом своєю персональною інформацію? і для чого може знадобитися комусь інформація з вашого соціального профілю?
А ще пам’ятайте: інформація, що опублікована в інтернеті, залишається там практично назавжди. Тому не варто публікувати в мережі те, за що вам було б соромно перед сусідом чи мамою.