
17 жовтня 1956 року королева Великої Британії Єлизавета II офіційно відкрила атомну електростанцію Колдер-Голл (Calder Hall) у графстві Камберленд, нині Камбрія, на північному заході Англії. Вона стала першою у світі атомною електростанцією промислового масштабу, що постачала електроенергію до загальної мережі.
Будівництво станції розпочалося 1953 року на території ядерного комплексу Віндскейл, згодом перейменованого на Селлафілд. Перший реактор запрацював у серпні 1956 року, а восени відбулося урочисте відкриття за участю британської монархині.
Колдер-Голл обладнали чотирма реакторами типу Magnox, які використовували природний уран як паливо, графіт як сповільнювач нейтронів і вуглекислий газ для охолодження. Загальна електрична потужність станції становила близько 200 мегаватів.
Водночас об'єкт мав подвійне призначення. Крім виробництва електроенергії, його реактори використовували для отримання плутонію, необхідного британській програмі ядерних озброєнь. Ця обставина відображала тісний зв'язок цивільних і військових ядерних технологій у роки холодної війни.
Станція працювала до 31 березня 2003 року, майже 47 років. Її закриття стало частиною поступового виведення з експлуатації британських реакторів першого покоління.
Відкриття Колдер-Голл стало важливою подією в історії енергетики, продемонструвавши можливість масштабного використання атомної енергії. Водночас досвід станції привернув увагу до питань безпеки та поводження з радіоактивними відходами.
