Плед, какао і сорочка. Подушки, два тапки.
Я вмостилась на балконі на свою канапу.
Заблукала муха в шибках, вибратись не може.
Все жужжить туди сюди і мене тривожить.
А з балкону видно гору і шматочок міста.
Та псують усе машини. Хоч би їм там скисло.
Все гудять, скриплять, несуться. То й немає тиші.
Може хоч вночі затихнуть, вулицю полишать.
Трохи снігу на горі, білими латками.
Заберіть мене туди, разом із санями.
Я гуляти буду довго, щоб накрила втома.
А тоді перемістіть в ліжечко додому.
23.02.23.