Зимно

В моєму серці, люба моя, Там безкінечний сум і морок Там темно, о Боже, як там зимно Я обливаюсь кровʼю кровʼю Адже ти так любиш червоний колір Твої рани як витвори мистецтва А в кінці ми з тобою зробим це в останній раз Всі поети писатимуть про нас Венеційське скло побито В кімнаті без дверей та вікон Там тихо, о Боже, як нестерпно А в кінці ми з тобою зробим це в останній раз Усі газети писатимуть про нас